Ця зустріч була довгоочікуваною.
Звичайно, кожний з нас чекав від цієї зустрічі своє.
Хтось просто поговорити, згадати, обійнятись, зустрітись…
Хтось - розказати, спитати, вирішити, змінити…
Хтось – поставити «кому» і продовжувати працювати, шукати, навіть( не побоюсь такого гучного слова) і творити цікаві проекти…
Хтось – все це разом…
Саме АЙОРН ( мені якось рідним є і напис I*EARN та ще й з зірочкою)) став тим об’єднуючим простором,
що зібрав 13 листопада його учасників.
Це вже потім хтось об’єднався навколо «Навчання для майбутнього», «Шляху до успіху»,
але, як на мою думку, ми всі починали з I*EARN.
І на той час ( 1998 – 1999), коли лист довжиною 20-30 слів відправлявся з поштової скриньки 20-25 хвилин,
а потім раптом зникав зв'язок. І треба було знову натискати на клавішу «отправить».
А іноді бігти до провайдера і вмовляти взяти 20 грн.( бо на рахунку грошей вже не було)
і відновити зв'язок у цю мить, бо інакше станеться катастрофа…
І провайдер відновлював зв'язок. І ще я пам’ятаю, як ми збирали приладдя для потерпілих у повені
школярів Закарпатті і відсилали звичайними посилками в Ужгородську школу №1 ім.. Т.Шевченка,
де наші посилки доставлялися адресно.
Може зараз з огляду на сучасні вимоги до методології проектів це вже перестало називатися проектом,
але і зараз я вважаю таку роботу важливою, цінною і саме такою,
що робить наші вчинки певною мірою відповідальними.
Вся моя діяльність в АЙОРН (I*EARN) пов’язана з людьми.
І в першу чергу з тими, з ким разом ми вчились і набували досвід, перші успіхи та досягнення.
Я пам’ятаю всі наші зустрічі, проекти, подорожі, навчання…
І для кожного з нас АЙОРН (I*EARN) був би іншим, якби не Ніна Дементієвська.
Так, може він би якимось чином і впроваджувався в Україні, але нас згуртувала саме Ніна Петрівна.
Ніна Дементієвська дуже вимогливо відноситься до своєї професійної діяльності і ретельна
в усіх її проявах. Вибачте, за певну образність, але головне,
що змогла створити Ніна в колі нашого АЙОРН (I*EARN) -
це незалежність кожного з нас, свободу, можливість бути самим собою.
Для мене це саме цінне в відношеннях між людьми.
Навіть, якщо кожний з нас бачить ту чи іншу проблему трохи в іншій проекції,
ми всі прагнемо скоректувати наші бачення, певні стереотипи та зробити кроки,
які будуть сприяти розвитку.
І 13 листопада це стосувалося подальшого розвитку програми АЙОРН (I*EARN).
Юра Анісімов виклав лист, де висвітлені основні питання, що ми обговорювали на зустрічі.
Як я розумію, дискусія, обговорення продовжується.
Адже не всі ( в силу різних причин) змогли бути присутніми у Києві та висловитись з приводу
подальшого бачення роботи у програмі АЙОРН (I*EARN) .
Любителів подорожувати можу заспокоїти. Ми обговорювали також захоплюючу подорож
до Йорданії, побували подумки у Страсбурзі .
і не подумки в Одесі
А як кожний з нас виглядав у Києві, що робив та як, можете розглядати далі… ;)
|
